Регіональні медіа на Хмельниччині у 2025 році: гроші, кадри, нові формати

Початок цього року для медіа Хмельниччини не став винятком: частина медіа втратила грантову підтримку, на ринку реклами продовжилася криза, тож можливості знайти фінансування зменшилися. Частина проєктів була заморожена, а плани розвитку – відкладені через нестачу ресурсів. Водночас місцеві медіа, незважаючи на всі труднощі, демонструють стійкість: адаптують свою діяльність, працюють над новими форматами монетизації, активно шукають грантову підтримку, прагнуть зберегти команди, а деякі медійники навіть шукають поповнення у свої редакції. Як кожне медіа шукає власні шляхи не лише щоб вистояти, а й для розвитку в умовах кризи, ми поговорили з мелійниками й медійницями Хмельниччини.

Ситуація з фінансуванням медіа на Хмельниччині

За словами редакторки сайту "Є" Ірини Олійник, ситуація з фінансуванням складна.

"Ми робимо все можливе для її стабілізації: активно шукаємо нові можливості підтримки, оптимізуємо витрати, адаптуємо внутрішні процеси. На початок 2025 року в нас не було вагомих проєктів за підтримки донорів, які б були заморожені або завершені раніше запланованого. Але, звісно ж, оскільки ми в постійному пошуку, те, що деякі напрями донорської підтримки для українських медіа закрилися, не додає оптимізму", – розповідає Ірина Олійник.

Скриншот розділу "Передплата" на сайті "Є"

За словами редакторки, чимало грантових пропозицій розраховано на медіа з прифронтових територій, тож редакція не має можливості на них подаватися. "Щоб мінімізувати негативний вплив на роботу редакції, ми розробили план антикризових заходів: посилили роботу над пошуком нових грантів, частково перерозподілили внутрішні ресурси й розглянули додаткові формати монетизації", – додає редакторка.

Медіакомпанія "Є" розвиває кілька напрямів – сайт, друковані видання (щотижневі та щомісячні), відділ оголошень і реклами. За словами Ірини Олійник, деякі проєкти доводиться підтримувати за кошт інших. На тлі зниження накладів друкованих видань, зокрема й через невчасне доставлення до читача, цьогоріч медіакомпанія почала видавати "Сімейну газету" в новому форматі з виходом двічі на місяць. Водночас формат чотириразового випуску на місяць вони також залишили. Поряд з тим медіа реалізує проєкти випуску календарів і розробляє стратегію монетизації сайту. 

Головний редактор "Суспільне Хмельницький" Григорій Карякін розповідає, що ситуація з фінансуванням не змінилась і всі проєкти в них працюють.

Редактор медіа vsim.ua Максим Фарина уточнює: цього року медіа не отримували підтримки від донорів.

"Працюємо над тим, щоб отримати її надалі", – говорить він.

Засновниця онлайн-медіа ЖАР.INFO Марія Турчина уточнює, що їхня редакція потрапила у хвилю замороження фінансування від американських партнерів. 

"У нас було два основних проєкти, які в один день потрапили в підвішений стан невідомості. У перші дні ми змушені були взяли неоплачувані відпустки й навіть згорнули найбільш ресурсовитратні роботи. Поряд з тим пошуком фінансування і його диверсифікацією ми розпочали займатися ще у 2024 році й активно продовжуємо це робити. Сьогодні акцент із фандрейзингу ми ще більше змістили на диверсифікацію джерел фінансування. Однак найважливіше, що нам вдалося зробити, – зберегти команду завдяки спільним цінностям та спільній місії редакції", – каже Марія Турчина.

Скриншот розділу "Підтримати" на вебсайті онлайн-медіа ЖАР.INFO

Керівниця медіа Городок.City Наталя Попович підтверджує, що фінансова ситуація в медіа погіршилася.

"Коштів вистачить лише на три місяці мінімальних зарплат. Проєкти з розширення аудиторії заморожено", – каже Наталя Попович.

Так само із січня 2025 року не мало стабільного фінансування медіа "Лінза". Його шеф-редакторка Катерина Вовк розповідає, що прибуток іде від реклами й підтримки читачів, яка дозволяє забезпечувати команді гонорарну оплату.

"Ми подавали кілька заявок на підтримку окремих проєктів медіа, однак поки жодного фінансування не отримали. Через це частину запланованих проєктів ми відтермінували або змінили формат подачі, враховуючи власні ресурси та можливості", – додає Катерина Вовк.

Щоб мінімізувати негативний вплив, медіа "Лінза" фокусується на контенті, який можна створити з мінімальними витратами, підтримує активну комунікацію з аудиторією, щоб зберегти залучення навіть за умов скорочених обсягів роботи, зберегло стратегічне бачення розвитку і продовжує працювати над заявками й партнерствами, щоб підготуватися до масштабування за першої можливості.

За словами головного редактора газети "День за днем" Євгена Фрейліхмана, фінансування їхнього медіа також здобувається лише власними силами. Ситуація в медіа складна, але не гірша, ніж минулого, 2024 року.

Головна редакторка газети "Край Кам’янецький" (ПП "Медіа-центр "Край Кам’янецький") Наталія Єрменчук зазначає, що редакція має одного працівника на мінімальній зарплаті й бухгалтера на 0,5 ставки. 

"У 2025 році взяли менеджера з реклами. Проєктів не було, хоча заявки подавали", – додає Наталія Єрменчук.

Скорочення обсягів контенту і персоналу

Частина медіа Хмельниччини змушена була скоротити частину контенту, який вона виготовляла, або закрити витратні проєкти. Частина – оптимізує контент, а частина контент збільшує та шукає у свої команди працівників на вільні вакансії. За словами редакторки сайту "Є" Ірини Олійник, основні проєкти медіа не закрито, однак контентна стратегія переглядається, щоб ефективно розподіляти наявні ресурси й підтримувати високу якість матеріалів. Поряд з тим медіа намагається зберегти команду, і поки вона працює в повному складі.

"Проєкти не закривали, обсяг контенту не скорочували. Персонал не скоротився, але продовжуємо пошук для закриття вільних вакансій", – каже редактор медіа vsim.ua Максим Фарина.

Скриншот головної сторінки медіа vsim.ua

Водночас редакція онлайн-медіа ЖАР.INFO мінімізувала обсяг роботи, щоб зберегти команду, а також згорнула частково найвитратніші формати. До прикладу, це щоденний випуск новин, які адаптовані до різних соціальних мереж.

"Основне завдання із січня 2025 року – зберегти команду. Тож ми частково пішли у відпустку, зберігаючи мінімальний обсяг роботи, який дозволяв не зникати із соцмереж надовго", – говорить Марія Турчина.

Газета "Край Кам’янецький" зменшила обсяг сторінок із 12 до 8 ще з 2023 року. А контент медіа Городок.City скоротився через заморожені проєкти. Персонал теж частково скоротився в них через мобілізацію.

За словами шеф-редакторки медіа "Лінза" Катерина Вовк, у них не було фінансованих проєктів, які довелося закрити, але кількість контенту однаково скоротили. Водночас штат залишився незмінним.

"Вся діяльність із моменту заснування медіа відбувалася завдяки самостійним зусиллям команди без фінансової підтримки. Проте обмежені ресурси напряму впливають на наші можливості: ми змушені скорочувати обсяги контенту, відкладати заплановані рубрики й проєкти, зосереджуватися на мінімально необхідному – підготовці журналістських матеріалів, які можемо частково оплатити за кошти від реклами й підтримки читачів. Штат не скорочували: у команді залишається троє журналістів, менеджерка спільноти й шеф-редакторка. Також працюємо з фрілансерами", – говорить Катерина Вовк. 

Пошук грантів і нових форматів монетизації

"Пошук нових грантів є постійною частиною нашої діяльності. Частина зусиль уже принесла результат: ми отримали підтримку за кількома напрямами. Деякі успішно реалізували, над двома працюємо. Це порівняно невеликі кошти, але ми беремося за кожен проєкт, який можемо реалізувати й мати з того фінансову підтримку медіакомпанії", – розповідає редакторка Ірина Олійник сайту "Є". 

Для медіакорпорації "Є" пошук підтримки залишається пріоритетом. За словами редакторки, до роботи над грантовими заявками залучені окремі представники редакції, включно з менеджерами проєктів та редакційною адміністрацією.

"Ми проходили навчальні тренінги, брали участь у профільних заходах, працювали над розробленням внутрішніх політик для відповідності вимогам донорів. Пошук підтримки міжнародних партнерів і донорських організацій залишається для нас одним із пріоритетів на найближче майбутнє", – додає Ірина Олійник.

Робота над пошуком грантів триває постійно й у vsim.ua. За неї відповідає головний редактор. Також на постійній основі займається фандрейзинговою діяльністю ЖАР.INFO.

"У січні 2025 року ми переорієнтувалися на пошук екстреної підтримки, бо основні проєкти були заморожені. Нам вдалося залучити фінансування на кілька місяців, що дозволило зберегти команду, можливість створення контенту і мінімальні гонорари", – розповідає засновниця ЖАР.INFO Марія Турчина.

Однак це не покриває повноцінно потреб редакції, але дозволяє створювати контент, щоб бути присутніми в соцмережах, а журналістам – отримувати винагороду. Після потрясінь січня 2025 року редакція найперше, що хоче зробити, – диверсифікувати підтримку настільки, щоб подібні форсмажори мали значно менший вплив на команду. 

"Ми неодноразово обговорювали й залучення підтримки аудиторії ще до початку повномасштабного вторгнення, у нас навіть адаптований інтерфейс на сайті для отримання донатів, але наразі ця можливість не активна. Це пов’язане з чіткою позицією редакції: передусім допомога потрібна силам оборони України. Якщо не буде України, то тоді не буде потрібна і наша робота. Тож основний пріоритет – це перемога. Також команда долучилася до зборів як особисто, так і редакційно. Тому поки є потреби в сил оборони, ми не плануємо просити наших читачів долучатись і підтримувати нас", – пояснює Марія Турчина.

"Команда "Лінзи" активно працює над пошуком можливостей фінансування та залучення партнерської підтримки. Із січня 2024 року редакція подала кілька заявок на підтримку окремих проєктів медіа. Більшість із них перебуває на розгляді. Заповненням грантових заявок займається засновниця і шеф-редакторка, над генерацією ідей проєктів працює вся команда", – каже шеф-редакторка медіа "Лінза" Катерина Вовк.

Команда медіа планує й надалі активно шукати можливості підтримки від міжнародних партнерів. Проте така робота в них залишається частково безоплатною і відбувається у вільний від основної діяльності час, що ускладнює систематичність її проведення.

У березні 2025 року газета "Край Кам’янецький" отримала грант на закупівлю енергообладнання і планує працювати над іншими проєктами підтримки.

За словами головного редактора газети "День за днем" Євгена Фрейліхмана, їхнє медіа наразі має підтримку на два місяці від проєкту стипендій для регіональних медіа за підтримки ECPMF та МЗС Німеччини. А от редакція медіа Городок.City гранти пише, втім поки безрезультатно.

Монетизація медіа і дохід від реклами

Команда медіакомпанії "Є" активно шукає ідеї нових форматів монетизації і працює над диверсифікацією фінансування. "Ми усвідомлюємо, що стале фінансування потребує диверсифікації джерел доходу, тому шукаємо найкращі практики. Будь-яка експертна підтримка в цьому напрямі, зокрема консультації або приклади успішних моделей монетизації для незалежних медіа саме в регіонах, була б для нас надзвичайно цінною", – каже редакторка Ірина Олійник.

З доходом від реклами редакції досить важко, адже ринок просів. Також медіа суворо дотримується законодавства України й не розміщує забороненої реклами, зокрема онлайн-казино чи інших нелегальних видів діяльності.

"Разом з тим активно працюємо над розробленням привабливих пропозицій для потенційних рекламодавців, щоб збільшити залучення рекламних коштів на нашому сайті", – додає Ірина Олійник.

Медіа vsim.ua тестувало роботу кнопки "Підтримати редакцію", однак поки зупинили її роботу, адже вона потребує доопрацювання. 

"У майбутньому хочемо повернутися до монетизації контенту у формі платної підписки, яка успішно функціонувала і розвивалася до 24 лютого 2022 року", – каже редактор Максим Фарина.

Він говорить, що ситуація з рекламою в медіа відносно стабільна. Також стабільно вони відмовляються від пропозицій реклами онлайн-казино.

Редакція ЖАР.INFO працює в жанрі журналістських розслідувань. Команді регулярно закидають, що їх хтось купив чи замовив. Утім, редакція суворо дотримується журналістських стандартів.

"Поява в нас реклами може спричиняти конфлікти інтересів. Тому ми навіть не розглядаємо питання щодо створення комерційного відділу. Пропозицій, які заборонені законодавством, ми не отримували й дуже цьому радіємо. Хочеться сподіватись, що просто рекламодавці наперед розуміють, з ким вони будуть комунікувати та що отримають нульовий результат", – додає Марія Турчина.

Газета "Край Кам’янецькийий" і медіа Городок.City монетизацію не запроваджували. Перше працює в соцмережах (у фейсбуці має понад 20 тисяч підписників), де про монетизацію поки що не йдеться. Друге – планувало запустити рекламний відділ, втім фінансовий стан не дозволяє.

Редакція газети "Край Кам’янецький" у січні взяла в штат менеджера з реклами. 

"Спочатку справа зрушилася в кращий бік, однак зараз настало затишшя. Охочих надавати рекламу за гроші обмаль. Безкоштовно – так. Створили в соцмережах групу "Оголошення Край Кам’янецький", щоправда поки що про якийсь заробіток не йдеться", – розповідає редакторка Наталія Єрменчук.

Скриншот головної сторінки вебсайту газети "Край Кам’янецький"

Водночас реклама для Городок.City – лише 2% бюджету. Пропозиції щодо публікації за хороші кошти інформації про онлайн-казино чи подібного надходять щодня. Редакція принципово відмовляємося і не публікує такого контенту.

Скриншот розділу "Подкасти" на вебсайті медіа Городок.City

Медіа "Лінза" в лютому 2025 року запустило спільноту "Клуб Лінзи" й додало на сайті кнопку "Підтримати".

"Поступово доєднаються нові учасники. Ми працюємо над додатковими перевагами для спільноти. Також проводимо постійний аналіз аудиторії, щоб розуміти специфіку комунікації з новими членами Клубу Лінзи та залученням нових учасників", – каже Катерина Вовк.

Також медіа працює над розвитком комерційного відділу і реклами в медіа, напрацьовує базу потенційних клієнтів, які схожі з ними за цінностями й не суперечать редакційній політиці. Окремо почали під'єднувати рекламу на сайті.

Скриншот розділу "Клуб Лінзи" на вебсайті медіа "Лінза"

"Продовжуємо шукати партнерські формати співпраці з локальним бізнесом – просуваємо ідею нативної реклами. Також цікавимося можливістю запуску соціальних партнерств із підприємцями, які поділяють цінності сталого розвитку, локальної ідентичності", – каже шеф-редакторка медіа "Лінза".

Пропозиції, які суперечать чинному законодавству, в них не зʼявлялися.

У газети "День за Днем" сайт монетизується від контекстної реклами й рекламними статтями, що дає змогу існувати. Водночас кількість реклами / рекламодавців у газеті поступово зменшується.

"Заборонені пропозиції періодично надходять, особливо для сайту. Ми, звичайно, від них відмовляємося. Серед них – казино, електронні сигарети, алкоголь", – розповідають у редакції газети.

Основні проблеми й нагальні потреби редакцій

Серед потреб медіа vsim.ua – незакриті вільні вакансії журналіста, редактора стрічки новин та смм-менеджера. Найбільша проблема і найбільша потреба для онлайн-медіа ЖАР.INFO – стабільне фінансування, яке залучити після відходу частини американських партнерів стало значно важче. 

"Якщо ми раніше стикалися з проблемою, що регіон нецікавий для донорів чи партнерів, то зараз через ці всі потрясіння, такі регіони, як Хмельниччина, взагалі випадають зі списків пріоритетності в донорів", – каже Марія Турчина.

До цього додається брак кадрів. Також редакція мріє мати більше можливостей для інституційного розвитку команди й усієї організації.

Для "Лінзи" фінансування також є основним викликом, редакції потрібна фінансова підтримка для стабільності медіа, оплати роботи команди й базових витрат.

"Ми змушені поєднувати кілька ролей: від створення контенту до дистрибуції, адміністрування та стратегічного планування. Це вповільнює розвиток і часто заважає зосередитися на масштабуванні", – каже Катерина Вовк.

Серед проблем газети "Край Кам’янецький" – оновлення техніки й кадри.

"Розраховуємо взяти в штат кореспондента. Щоправда, працювати на "мінімалку" охочих немає. Все впирається в наявність коштів", – каже редакторка Наталія Єрменчук.

У медіа Городок.City серед проблем психологічне виснаження, вигорання команди. Також нагальна потреба в них – інституційна підтримка видання.

Серед інших проблем, з якими стикається редакція і їхні колеги, – неякісне доставлення газет Укрпоштою і завищені тарифи на послуги. Така сама ситуація і з друком, що призводить до підвищення вартості газети.

Головний редактор газети "День за Днем" Євген Фрейліхман каже, що система передплати через Укрпошту майже повністю зруйнована.

"Через їхні тарифи ми вимушені продавати газету за передплатою нижче за собівартість. А їхнє доставлення працює так, що від передплати відмовляються дедалі більше потенційних читачів, особливо із сіл", – каже він.

Отже, попри фінансову нестабільність більшість редакцій Хмельниччини продовжує виконувати свою суспільно важливу роль. Головні виклики для медій Хмельниччини, які залишаються: брак стабільного фінансування, скорочення доходів від реклами, потреба в оновленні технічної бази, кадровий голод чи виснаження. Водночас команди місцевих редакцій активно працюють над залученням грантів, диверсифікацією доходів і розвитком нових форматів взаємодії з аудиторією. Потреба в підтримці регіональних медіа на Хмельниччині сьогодні є дуже важливою для інформування жителів області й збереження незалежної регіональної журналістики в Україні.

Альона Береза, регіональна представниця Інституту масової інформації в Хмельницькій області