Амазонське плем’я позивається до New York Times: каже, що його членів зобразили порнозалежними

Корінне плем’я Амазонського лісу в Бразилії позивається до New York Times, стверджуючи, що публікація газети про їхнє перше знайомство з інтернетом призвела до зображення членів племені як людей, схиблених на технологіях і залежних від порнографії, повідомляє Associated Press.

Плем’я Марубо з долини Жаварі – суверенна громада, що нараховує близько 2000 осіб – цього тижня подало позов про наклеп до суду Лос-Анджелеса, вимагаючи сотні мільйонів доларів компенсації.

У справі також фігурують TMZ і Yahoo, які, за словами позивачів, поширили й сенсаційно подали матеріал NYT, спотворивши репутацію племені.

У позові йдеться, що стаття журналіста NYT Джека Нікасa від червня 2024 року про реакцію племені на впровадження супутникового зв’язку Starlink “зобразила народ Марубо як спільноту, не здатну адекватно впоратися з базовим доступом до інтернету, при цьому стверджуючи, що місцеву молодь нібито поглинула порнографія”.

“Ці висловлювання були не лише провокаційними, а й створювали в читача уявлення, що плем’я нібито морально й соціально занепало через доступ до інтернету”, – йдеться в оновленій версії позову.
“Такі зображення не є просто коментарем про культуру – це прямий напад на характер, моральність і соціальний статус цілого народу, з натяками на те, що їм бракує дисципліни або цінностей для життя сучасному світі”.

У відповідь The New York Times повідомила Associated Press: “Будь-яке об’єктивне прочитання цього матеріалу виявляє чутливе й багатошарове висвітлення переваг і ускладнень застосування нових технологій у віддаленому корінному селі з гордою історією й збереженою культурою. Ми маємо намір рішуче захищатися в суді”.

У статті Нікаса йшлося, що менш ніж за рік після проведення інтернету громада почала зіштовхуватися з типовими викликами цифрової епохи: підлітки, “приклеєні” до смартфонів, плітки в групових чатах, соцмережі, онлайн-шахраї, жорстокі відеоігри, дезінформація, а також перегляд порнографії неповнолітніми.

Журналіст писав, що саме порнографія найбільше непокоїть одного з очільників племені: “Молоді чоловіки почали поширювати відверті відео в групових чатах – разюча зміна для культури, де навіть публічний поцілунок вважається табу”.

Інших згадок про порнографію в матеріалі немає. Однак саме цю частину підхопили й роздули інші медіа, зокрема TMZ, яке опублікувало матеріал із заголовком “Плем’я підключилося до Starlink Ілона Маска і стало залежним від порнографії”.

Позивачі стверджують, що відеосюжет TMZ помилково зобразив плем’я морально деградованою спільнотою.

TMZ і Yahoo не відповіли на звернення по коментар.

Через це непорозуміння NYT опублікувало другу статтю. У ній Нікас написав: “Плем’я Марубо не є залежним від порнографії. Ніщо в лісі на це не вказувало і стаття New York Times жодним чином на це не натякає”.

Втім, плем’я залишилося незадоволеним, оскільки, як зазначено в позові, “газета не визнала власну роль у поширенні наклепницького наративу. Замість спростування чи вибачення, друга публікація применшила акцент на темі порнографії й переклала провину на сторонні джерела”.

Нікас стверджував, що провів із племенем тиждень. Проте в позові зазначено, що він пробув у селі менш ніж 48 годин, чого недостатньо для “спостереження, розуміння або поважної взаємодії з громадою”.

Позивачами також виступили лідер громади Еноке Марубо й Флора Дутра – бразильська журналістка й соціологиня. Обидва були згадані у статті.

Вони відіграли важливу роль у проведенні інтернету в село, що принесло низку позитивних наслідків, як-от екстрена медична допомога, освіта для дітей тощо. Проте у відео TMZ, де їх показано під час встановлення антен, створюється враження, що саме вони нібито “завезли в плем’я шкідливий сексуально відвертий контент і посприяли моральному занепаду”.

Плем’я вимагає щонайменше 180 мільйонів доларів компенсації – як загальної, так і штрафу – від кожного відповідача.

“Наслідки цієї публікації не обмежились лише громадською думкою. Було зруйновано життя, інституції й культурно важливі ініціативи”, – зазначено в позові.

Марія Ігнатьєва, Валентина Троян